Блювання, часті рідкі випорожнення, біль у животі й підвищена температура можуть бути проявами гострого гастроентериту - запалення шлунка та кишківника. У холодний сезон серед його поширених причин - ротавірус і норовірус.
Найважливіше завдання батьків на початку хвороби - попередити зневоднення, правильно давати розчин для пероральної регідратації та вчасно помітити ознаки, що потребують лікаря.
Найвразливіші до швидкої втрати рідини - немовлята й діти молодшого віку.
Тактика допомоги залежить не від назви вірусу, а від стану дитини: чи може вона пити, чи мочиться, наскільки активна.
Якщо дитина непритомна, її важко розбудити, вона має судоми, утруднене дихання, ознаки шоку (дуже холодні кінцівки, різка слабкість, блідість), зелений блювотний вміст, сильний або наростаючий локальний біль у животі - негайно телефонуйте 103 або 112. Не проходьте тест замість звернення по допомогу.
Кров у випорожненнях, повторне блювання з неможливістю пити або виражені ознаки зневоднення також потребують термінового очного огляду.
Гострий гастроентерит можуть викликати віруси, бактерії та інші збудники. Відвідування садочка, близький контакт із хворими та спільні іграшки збільшують можливості передачі збудників.
Реєструється протягом усього року, проте в Україні для нього характерне підвищення захворюваності восени з наростанням узимку та навесні.
Легко поширюється в сім’ях і дитячих колективах та часто спричиняє групові випадки блювання й діареї.
Можуть спричиняти різні захворювання, але не є синонімом ротавірусу чи норовірусу.
Ротавірус і норовірус потрапляють до рота через забруднені руки, предмети, їжу або воду.
Засоби профілактики кишкових інфекцій загалом схожі, а встановити конкретного збудника лише за сезоном неможливо.
Для вірусного гастроентериту характерні раптове блювання, водяниста діарея, нудота, спазми або дискомфорт у животі, іноді підвищена температура.
| Вірус | Коли починаються симптоми | Скільки зазвичай тривають |
|---|---|---|
| Норовірус | Часто через 12-48 годин після зараження | У багатьох випадках минають за 1-3 дні |
| Ротавірус | - | Блювання та діарея можуть тривати приблизно 3-8 днів |
За самими симптомами неможливо надійно відрізнити один вірус від іншого.
Насамперед оцінюйте не кількість епізодів діареї сама по собі, а стан дитини: чи може пити, чи мочиться, наскільки активна.
Сухість у роті
Плач без сліз, запалі очі
Зменшення кількості сечі
Незвична сонливість
Холодні кінцівки, різка млявість, порушення свідомості й погіршення дихання можуть свідчити про тяжкий стан.
Дитина не реагує як зазвичай, її важко розбудити, судоми, ознаки шоку, утруднене дихання
Зелене блювання, сильний чи локалізований біль у животі, кров у випорожненнях
Неможливо втримати навіть дрібні порції розчину, виражене зневоднення
З блюванням чи діареєю - огляд лікаря того ж дня, за погіршення - невідкладно
Готова збалансована суміш води, глюкози й солей. Розводьте аптечний засіб точно в об’ємі води, зазначеному виробником.
Не робіть розчин концентрованішим і не замінюйте його газованими напоями, солодким чаєм, соком або спортивним напоєм.
Якщо дитину нудить, пропонуйте приблизно 5 мл (чайну ложку) розчину кожні 1-2 хвилини або кілька маленьких ковтків через короткі інтервали. Допоможуть ложка, чашка або шприц без голки. Якщо блювання повторилося, зробіть коротку паузу й відновіть повільніше.
Коли дитина починає утримувати рідину, продовжуйте пропонувати ОРР після кожного епізоду водянистих випорожнень. Орієнтир для дитини без ознак зневоднення - додатково приблизно 10 мл/кг ОРР після кожного великого рідкого випорожнення; обсяг коригують за віком, переносимістю та медичними рекомендаціями.
Немовля на суміші зазвичай продовжує отримувати звичну суміш, розведену як завжди. Не розбавляйте суміш додатковою водою.
Дитина має поступово краще пити й мочитися, а загальний стан - поліпшуватися. Якщо відпаювання не вдається або з’являються ознаки зневоднення, потрібен огляд лікаря.
Якщо лікар виявив клінічно значуще зневоднення, обсяг регідратації розраховують індивідуально. Зокрема, міжнародні настанови описують 50 мл/кг ОРР протягом чотирьох годин разом із забезпеченням поточних потреб у рідині, під медичним наглядом і з повторною оцінкою стану. Це не універсальна домашня схема для дитини з помітним зневодненням. За неможливості пити в медичному закладі може знадобитися введення розчину через зонд або внутрішньовенно.
Непритомність, утруднене пробудження, судоми, ознаки шоку - 103 / 112.
Кров у калі, зелене блювання, сильний біль, неможливість пити - терміновий очний огляд.
Після відновлення рідини повертайте дитині звичну їжу за віком, невеликими порціями й відповідно до апетиту. Підійдуть звичні каші, супи, картопля, овочі, нежирне м’ясо та інші переносимі продукти. Не потрібно тримати дитину кілька днів лише на сухарях і рисі. Грудне вигодовування не переривають.
Соки та газовані солодкі напої можуть посилювати діарею; тимчасово уникайте їх. За відсутності спеціальних показань не змінюйте самостійно суміш на безлактозну.
Пробіотик не замінює ОРР. Докази щодо користі залежать від конкретного штаму: європейські фахові рекомендації допускають деякі пробіотики як додатковий засіб, але оцінюють якість доказів як низьку або дуже низьку, а силу рекомендацій - як слабку.
Це не підстава купувати будь-який пробіотик або призначати його всім дітям. Обговоріть конкретний препарат із педіатром, особливо якщо дитина має імунодефіцит або тяжке супутнє захворювання.
Не лікують вірусний гастроентерит і не призначаються при звичайній водянистій діареї без спеціальних показань
Препарати, що гальмують перистальтику кишківника, дітям не слід давати самостійно
Може призначати лікар у вибраних ситуаціях, але вони не є заміною відпаювання
Не повинні затримувати регідратацію чи звернення по допомогу
За типового легкого перебігу лікар часто встановлює попередній діагноз за симптомами та оглядом, перевіряючи насамперед ступінь зневоднення. Аналізи калу на збудників або крові потрібні не кожній дитині. Їх можуть призначити при тяжкому перебігу, крові в калі, тривалій діареї, підозрі на інший діагноз, порушенні водно-сольового балансу чи під час розслідування спалаху.
Діарея затягується, повторюється, супроводжується зниженням ваги, затримкою росту, тривалим болем, кров’ю в калі або вже відомим хронічним захворюванням кишківника.
Інфекція іноді збігається з погіршенням хронічного стану, але не кожне осіннє загострення є вірусним гастроентеритом. Тактика для дітей із запальними захворюваннями кишківника, імунодефіцитом, захворюваннями нирок або особливими потребами в рідині визначається індивідуально.
Після туалету, зміни підгузка, перед приготуванням їжі та перед їдою. Норовірус особливо стійкий: спиртовий антисептик не замінює повноцінного миття рук.
Регулярно очищуйте й дезінфікуйте забруднені блювотними масами або випорожненнями поверхні відповідно до інструкції засобу.
Не діліться рушниками та ретельно мийте іграшки й предмети догляду.
Хвора дитина має залишатися вдома. Для норовірусної інфекції практичний орієнтир - щонайменше 48 годин без симптомів перед поверненням у колектив.
Найдієвіша специфічна профілактика тяжкої ротавірусної інфекції - вакцинація немовлят. Її проводять у визначені вікові терміни відповідно до інструкції конкретної вакцини та чинного календаря щеплень; обговоріть можливість щеплення з педіатром заздалегідь.
Вакцина від ротавірусу не захищає від норовірусу чи всіх причин діареї.
Спробуйте аптечний ОРР дуже маленькими порціями - приблизно по 5 мл через 1-2 хвилини. Якщо вона продовжує блювати й не може втримати рідину, потрібен терміновий огляд, особливо для немовляти.
Вода не відновлює втрачені з діареєю солі в потрібному співвідношенні. Для відпаювання при значних втратах краще використовувати ОРР, продовжуючи вікове годування.
Не обов’язково. Для окремих штамів є обмежені дані про скорочення тривалості діареї, але основою допомоги залишається відновлення рідини. Вибір пробіотика варто узгодити з лікарем.
При типовому легкому перебігу це часто не змінює лікування. Потребу в аналізах визначає лікар за тяжкістю симптомів, їх тривалістю та обставинами зараження.
Ні. Вони діють на бактерії, а не на ротавірус чи норовірус. Антибіотики потрібні лише за окремими медичними показаннями.
Після одужання й відновлення звичного самопочуття; при підозрі на норовірус орієнтуйтеся щонайменше на 48 годин без блювання й діареї, а також на правила конкретного дитячого закладу.
Восени та взимку у дітей частіше виникають вірусні кишкові інфекції, проте тактика допомоги залежить не від назви вірусу, а від стану дитини. Аптечний розчин для пероральної регідратації, часті маленькі порції пиття, продовження вікового годування й уважне спостереження за сечовипусканням - основа догляду.
Млявість, неможливість пити, кров у калі, зелений блювотний вміст або сильний біль - привід не зволікати з медичною допомогою.
Інформація в цій статті має освітній характер і не замінює індивідуальну консультацію лікаря або іншого профільного фахівця. У разі занепокоєння станом дитини зверніться до педіатра.
Найпоширеніші кишкові інфекції у дітей, перші симптоми, шляхи передачі, правила домашнього догляду та профілактика зневоднення.
Дитина мало говорить у 1-3 роки? Вікові орієнтири мовлення, ознаки для консультації, перевірка слуху та щоденні поради для батьків.
Читати →
ГРВІ - одна з найпоширеніших причин дитячих захворювань. До цієї групи належать різні вірусні інфекції: звичайна застуда, грип та інші інфекції дихальних шляхів.
Читати →